Роупджампінг - Стрибки з мотузкою з мостів, скель, труб, антен та вишок

Не думав, напевно, Ізяслав Медведовський, який у зовсім недалекому 1966-му році був головним архітектором Кам’янець-Подільського, що міст, який будуть будувати через ріку Смотрич, стане не лише функціональною спорудою для наведення сполучення між двома берегами річки, а й справжнім Чудом України, як об’єкт національного значення. Кам’янчани з нетерпінням чекали початку будівництва. Адже міст дозволив би розвантажити Старе місто та старенький Замковий міст від автотранспорту. Після позитивного рішення питання про будівництво мосту через Смотрич, про що було згадано в газеті «Прапор Жовтня», залишалося лише його збудувати.

В кінці 80-их років Ден Осман став відомим скелелазом завдяки тому, що полюбляв підкорювати скелі без страхувальних шнурів та лише сам, наодинці. У 1989 році під час спроби видертися на Печерну гору заввишки 1564 метра, йому ніяк не вдавалося закріпитися над підступним виступом. Відлік спроб покорити «Примарного володаря» вже дійшов до кількох десятків разів. І кожний раз повисаючи на страхувальному шнурі, Ден починав все заново та й заново. І спонували до цього вдалі спроби кількох французів, які на його очах видерлися на вершину. Після чергового зриву і прольоту кількох метрів на страхівці Ден Осман відчув, що цей «політ» приносить більше задоволення, ніж сам процес підкорення вершини. Це стало ключовим моментом у його житті. Зовсім скоро Ден закинув скелелазання та повністю перемкнув увагу на стрибки з мотузкою, які зараз всі називають — роупджампінгом.

Протягом трьох років, що ми стрибали роупджампінг з моста «Бегущая Лань» по українськи його ще називають «Лань, що біжить» або «Стрімка лань», ми не раз бачили, як під час різноманітних фестивалів у Кам’янець-Подільску в повітря здіймаються чимала кількість повіряних куль. Видовище я вам скажу — затамовує подих.

Банджі-джампінг — атракціон зі стрибків з висоти від декількох десятків до декількох сотень метрів зі спеціальним еластичним джгутом, який м’яко пригальмовує падіння і дозволяє кілька разів по інерції політати в повітрі.

Це абсолютно новий для СНД вид діяльності, пов’язаний з передбачуваним ризиком для життя. Тому виникає чимало проблем на етапі узгодження, затвердження і запуску самого атракціону. У жодному з нормативних документів, що існують в Україні, не обумовлені умови функціонування подібного шоу. Якщо організувати стрибки для власного задоволення, це одне — немає відповідальності за життя інших людей. Якщо ж поставити справу на комерційну основу, то необхідно забезпечити всі заходи безпеки і пройти всі дозвільні інстанції.

Я уверенно шагал мостом «Бегущая лань» к еще одной мечте в моем списке «Что я обязательно должен сделать за жизнь». Каньон дышал на меня приятной прохладой, а снизу стремительный Смотрич отражал еще теплое лучи сентябрьского солнца. Мост «Бегущая лань» вибрировал каждый раз как по нему ехал грузовик или автобус. Кому-то и этого достаточно для экстрима. Но... НЕ МНЕ! Я приехал на роупджампинг!

17 вересня, субота... Ранок... 8:30... Автобус виїжджає з автовокзалу... Ось так і починається мій шлях в Кам’янець-Подільський... Їхати довго, прибуття десь в 13:00... Повернувся до вікна... Включив музику... По дорозі пару разів відрубують, було кілька зупинок в невеликих селищах...

І ось вже десь пів на першу. Під’їжджаємо до Кам’янець-Подільського.Починаю думати... «Ну ось, ще трохи... і ти вже стрибнеш з моста — круто!».

Жила-была себе в мире замечательная девочка по имени Мистерия. Когда избыток безумной энергии начал выпирать не только через уши, но и через глаза, ноздри... ну... и т.д., она задумалась — куда же это все добро девать? Начала орать она на все блоги-контакты и другие интернет-радости, мол: «Хелп, народ! Помогайте, душа просит праздника, а тело экстрима!». Смилостивилась долюшка над бедняжкой и привела под белы рученьки и желтые дредонькы прямо на форум (ropejumping.lviv.ua/forum) посвященный прыжкам с веревкой с мостов, скал, труб, антенн и вышек.

Тело словно замерло на краю моста, руки крепко держат перила, ты понимаешь, что сейчас надо прыгать, но не знаешь как это сделать. Мозг живет своей жизнью и тупо не хочет давать команду мышцам рук отпускать перила моста «Бегущая лань», а ногам отталкиваться от твердой основы. Стоя за перилами и глядя вниз, я начал себя убеждать, что уже сделал и так слишком много, поскольку стою на мосту, перелез через перила, мне сделали фотографию в экипировке, я — герой! Это почти как прыжок! Итак задание выполнено, можно возвращаться и поскорее перелезать назад. И тут Валера (Zippo), спрашивает я готов. Я ачкую и говорю: «Нет». Ну это уже завершение, а начиналось все так.

Каждый день одни и те же лица, те же будничные дела... Хотелось что-то учудить, чтобы разбавить эту однообразную рутину. Роупджампинг казался замечательным способом для этого.

И вот собрав наконец свою смелость и нескольких друзей для поддержки, отправилась в путь. Полтора часа езды в Каменец-Подольский, и ты идешь на мост «Бегущая лань». Видишь эти обрывы, грязную реку и понемногу тебя начинает труханить, уже не знаю от счастья или от страха...?

Узкая дорога привела меня к выбору с необъятной пропастью. Сознание поставила задачу — рискнуть, преодолеть ее и выйти на широкую магистраль своих возможностей или остаться на месте и смотреть вниз...

Решившись, подсознательно понимал, что смогу. Еще за 2 дня до роупджампинга в груди все сковало и чувствовался страх похож на страх темноты.

Я вспомнила, что давно хотела прыгнуть с моста, но почему ранее этого не сделала неизвестно. Поэтому решила, сдам зачетную сессию и поеду в Каменец-Подольский, к тому же приехали мои друзья из Киева, и приносят мне весть, что следующих выходных скорее всего в последнее будут проходить роупджампинг в Каменце-Подольском. Так не хотелось терять возможность прыгнуть с самого високого моста в Украине, и я набралась смелости и окончательно решила ехать...

Пишу о первом прыжке, или же о первых трех прыжках. К сожалению, с опозданием, но все же.

Прыгнуть роупджампинг решил давно и вот представился случай. Извините, что может немного растягиваю рассказ, но хочу описать как можно полнее и ярче.

Загальновідомо, що роупджампінг це стрибки з мотузкою з високих об’єктів. І ні для кого не секрет, що ключову роль в цьому відіграє саме мотузка. Але якою вона має бути, наскільки міцною і надійною? Про альпіністські мотузки, їх характеристики, переваги і недоліки говоритиметься у цій статті.
Альпіністська мотузка — це спеціальна мотузка з особливими динамічними характеристиками, та достатньо великою статичною міцністю на розрив. Застосовується в альпінізмі, скелелазінні, спелеології та промисловому альпінізмі (промальп). Ну і зрозуміло, що у роупджампінг стрибках ці мотузки також використовуються. По ходу статті акцентуватиметься на певних особливостях і характеристиках мотузок для роупджампингу

Уже минає три роки, як я вперше спробував на своїй шкурі, що таке роупджампинг і з чим його їдять, але досі ці події і особливо відчуття, яскраво збереглись в моїй памяті. Враження після першого роуп стрибка мабуть залишаться яскравими назавжди. Відчуття невідомого, бентежного, що тягне зробити цей крок у невідомість, і відчуття інстинктивного природнього страху, все це змішується у неймовірний незабутній букет, який залишають після себе роупджампинг стрибки. Про нашу поїздку в Житомир та про мїй перший стрибок з моста і буде розказуватись далі…

Роупджампінг стрибок завершується затриманням стрибуна на безпечній відстані від землі, або води, в залежності над якою поверхнею проводяться стрибки. Далі постає питання про те, як вернути роуп-джампера на рідну землю? І тут є два шляхи: підняти стрибуна вгору на місце «екзіту», або ж опустити вниз, на поверхню землі, чи на човен, якщо роуп проводиться над водою. Перший варіант практично не застосовується, вірніше дуже рідко може застосовуватись у випадку самопідйому стрибуна. Але недолік його очевидний: на великих висотах - це досить таки тривалий процес, крім того, більше зношується стрибкова мотузка, по якій частіше всього і відбувається підйом. Залишається другий варіант. Для цього у роупджампінгу застосовують різноманітні спускові страхуючі пристрої. Серед них грі-грі (в народі просто «гріха») займає одне з перших місць. Про те, як застосовується грі-грі в роупджампінгу, а також про її переваги та недоліки і йдеться у цій статті...

Який з муфтованих карабінів найкращий для альпінізму та скелелазіння?
Для того, щоб дізнатися про це, ми порівняли 15 кращих і найбільш популярних карабінів у різних тестах. Кожен карабін тестувався за наступними восьми категоріями- легкість / компактність, легкість розблокування, чіпляння, кількість утримуваних вузлів, легкість протягувань мотузки і зазор відкритої муфти. У кінцевому підсумку ми переконалися, що жоден муфтованний карабін не досяг успіху у всьому.
Замість цього виявилося, що є три основні категорії, які мають кожна свій кращий продукт: легкі муфтовані карабіни, середні карабіни для страховки та спуску, і великі карабіни для страховки та спуску.
(Огляд: Кріс МакНамара і Кріс Саміт, 2010)

Тепер фраза роупджампінг в Камянці-Подільському сприймається якось звично, буденно. Проте всього 3-4 роки назад фраза про роуп в Камянці-Подільському звучала б як нонсенс. Про те, як саме, ми почали стрибати роупджампінг в Камянці-Подільському і говоритиметься далі.
Багато хто знає, що перші роуп-стрибки учасники нашого клубу спробували в Житомирі. Це занняття було для нас новим, не схожим ні нащо інше…. Це

Я решил прыгать с 50-метрового моста в Каменце-Подольском, чтобы испытать себя, преодолеть страх и почувствовать этот легендарный адреналин. Сказано — сделано. «Львовский Экстрим клуб», который пропагандирует экстремальные развлечения, готов предоставить такую ​​возможность. Это называется роуп-джампинг.

Довольно часто возникает вопрос по сути разницы между банджи-джампингом (bungee jumping) и роуп-джампингом (rope jumping). Можно услышать, что едут в Каменец-Подольский на банджи, хотя банджи-прыжки не происходят в Каменце уже достаточно давно после несчастного случая. На самом деле едут в Каменец-Подольский попробовать роуп-джампинг. Но поскольку копировальный аппарат и «ксерокс» у нашего народа тождественные понятия, то прыжок в Каменце-Подольском тождественно прыжке с банджи... Ну где-то так.

Итак, насмотревшись видео о том как все прыгают роупджампинг с самого высокого в Украине моста, я набрал полные легкие смелости, дождался вечера, надел экстрим-футболку и отправился на встречу приключениям.

Вечер накануне. Жаркий долгий тяжелый рабочий день уже позади. Впереди — много километров дороги, красивый город Каменец-Подольский. Ах, ну и мост «Бегущая лань», конечно, тоже.

Но настоящее счастье скрыто в ожидании. Я стояла, не могла даже представить себе, что меня ждет впереди, более того, я была достаточно уставшая, чтобы вообще забыть и не думать о самом прыжке с моста. Но что-то грандиозное я все же ожидала, просто не понимала, что именно.

У «Словнику іншомовних слів» Комлева Н. Г., (2006 р.) описана етимологія поняття «банджі-джампінг»: bungee (англ.) — авіаційна еластична снасть, jumping (англ.) — стрибання. Звідси випливає, що банджи-джампінг — це такий трюк, коли екстремал, прив’язаний страхувальним еластичним канатом до бази, стрибає з висоти кількох десятків метрів і певний час знаходиться у вільному падінні. При наближенні до землі або води (зазвичай стрибки здійснюються над водою) канат натягується і стрибун підлітає вгору (канат еластичний). Перевантаження, яких зазнає екстремал — не більше 2.5–3.5 g, щоб не нашкодити здоров’ю стрибуну.

Якщо вірити легенді, історія стрибків з ліанами на острові Пентекост почалася з примітивного побутового насильства. Давним-давно одна жінка втекла від чоловіка, який мав звичку її бити. Рятуючись від розлюченого чоловіка, вона забралася на вершину дерева і там зачаїлася. Зрештою, чоловік її знайшов і зажадав, щоб вона спустилася на землю. Жінка відмовилася, і тоді чоловік поліз за нею. Йому залишалося лише простягнути руку і схопити її, однак хоробра острів’янка стрибнула вниз з величезної висоти.

И так... После осуществления моего первого прыжка с парашютом, многие мои друзья стали убеждать меня, что прыгать с моста «Бегущая лань» роупджампинг гораздо страшнее, хотя отношение к обоим никто не имел никакого.

В 7:40 мы были у моста «Бегущая лань» и пока друзья собирались я помчался посмотреть на выражение лица мальчика, который уже стоял на перилах, и вживую посмотреть на роупджампинг.

Віталій Кличко: «Якщо б не Володимир, мені ніколи б і в голову не прийшло спробувати екстремальні відчуття банджі-джампінгу. Відчуття вільного падіння, нехай і триваючого секунди неможливо описати, це треба відчути. Страшно — не те слово. Ноги немов ватяні й одна думка засіла в голові — а навіщо мені це потрібно. Але саме класне — зуміти переступити свій страх».

День Конституции нашей матери Украины стал еще одним днем ​​в моей жизни, который я прожила не зря... Снова мыслями возвращаюсь туда... на то качающийся подвесной мост, где сильный ветер пытается сдуть нас куда подальше...

Спогади з моєї першої поїздки на роупджампінг в Житомир та хронологія мого стрибка з моста. Ну що вам сказати, любі друзі, про роупджампінг? Це — страшно. Ніфіга, я щось собі прогнав, роупджампінг — це дуже страшно.

Дружина господаря атракціону «Вільне падіння» Оксана Олендра розповідає подробиці фатального стрибка 23-річної Юлі Зайцевої, у якої під час банджі-джампінгу раптово обірвався еластичний гумовий канат.

30 вересня 2006 року у Кам’янець-Подільському на мості «Лань, що біжить» сталася перша трагедія на атракціоні банджі-джампінг.

Під час стрибка з банджі розбилася на смерть молода дівчина, 23-річна Юля Зайцева з Києва. За попередніми висновками фахівців причиною трагедії став розрив каната на атракціоні банджі-джампінг «Вільний політ», в тому місці де стрибкова гума кріпиться до мосту. Ведеться розслідування.

Олег Скоропад предложил всем участникам Львов Екстрим клуба поехать в Каменец-Подольском с целью совершить прыжок с резиновым канатом (банджи-джампинг) с моста «Бегущая лань» высотой 54 метра. поездку назначили на 29 апреля 2001 г. Вместе с детьми нас собралось 23 человека — как для первого массового выезда очень даже неплохо.