Міст «Стрімка лань» або «Лань, що біжить»

Не думав, напевно, Ізяслав Медведовський, який у зовсім недалекому 1966-му році був головним архітектором Кам’янець-Подільського, що міст, який будуть будувати через ріку Смотрич, стане не лише функціональною спорудою для наведення сполучення між двома берегами річки, а й справжнім Чудом України, як об’єкт національного значення. Кам’янчани з нетерпінням чекали початку будівництва. Адже міст дозволив би розвантажити Старе місто та старенький Замковий міст від автотранспорту. Після позитивного рішення питання про будівництво мосту через Смотрич, про що було згадано в газеті «Прапор Жовтня», залишалося лише його збудувати.

Ріка Смотрич, яка не є глибокою та широкою, протікає по мальовничому Смотрицькому каньйоні, який входить у комплекс Національного природнього парку «Подільські Товтри». Унікальний каньйон площею 80 гектарів манить своєю красою, своїми унікальними силурійськими вапняками, віковими кораловими рифами древнього океану, які стали неприступними пагорбами сьогодні, водоспадами, які спадають з висоти більше 30 метрів. У каньйоні є розріз венду та нижнього палеозою, який відомий серез учених-геологів всього світу. Подібний розріз є лише у Австралії. Каньйон живе різноманітною флорою та фауною. Навіть на сьогоднішній день, коли здавалося б усе відомо, смотрицький каньйон дарує цінні знахідки геологам та археологам:

закам’янілі рештки тварин та рослин, відкриває пласти в розрізі древніх ґрунтів Силурійського моря, дивує реліктовою рослинністю. Над частиною каньйону мирно розкинулося древнє місто Кам’янець-Подільський. Над одним із урвищ каньйону, біля ріки Смотрич, встановлений пам’ятник «Циганська кибитка, пробита кулями». Пам’ятник 2001 року, архітектора Анатолія Ігнащенка. Сумне нагадування про геноцид ромів за часів Другої Світової війни.

1 лютого 1966 року Кам’янець-Подільська міська рада визначила, що цього ж року розпочнеться будівництво мосту. Того ж року, 19 листопада, ця ж міська адміністрація вирішила, що будівництво красеня мостобудівництва буде присвячено юбілею 100-річчя народження вождя соціалістичної революції В. І. Леніна (22 квітня 1970 р.). І до цієї дати міст мав виконувати свої функції.

Але будівництво мосту виходило за часові норми встановлені по плану. І українські гумористи радянських часів Штепсель та Тарапунька згадали затягнуте будівництво мосту у своїх гумористичних діалогах. Ось як це було зі слів свідків:
— Штепселю, ти знаєш, яка найбільша у світі річка?
— Та, напевно, Ніл або Амазонка.
— Ні, Шпепселю, не Ніл і не Амазонка, а Смотрич.
— Уперше чую. А де ж вона протікає?
— Через Кам’янець-Подільський.
— І що, така велика?
— Не стільки, Штепселю, велика, як широка. Уже п’ять років через неї міст будують.
— Тарапунько, а може кам’янчани не впоперек, а вздовж річки зводять міст?

Чи то співпало, чи то будівельників по болючому місці вдарили, але будівництво оживилося. І ось останню «цеглину» яка остаточно поєднала береги Смотрича було покладено 21 серпня 1973 року. Неймовірна насолода зробити це, як і заведено було в ті часи, випала найбільш заслуженим працівникам бригади мостозагону київського тресту «Мостобуд № 1» (під керівництвом І. Ю. Баренбойма). Але попереду були лише фінішні роботи, та підготовка до урочистого відкриття мосту для руху автомобілів. 2 листопада 1973 року по мосту вперше проїхали цивільні автомобілі.

З цього моменту почалася історія найвищого (не 70 м. і не 54 м. а 50 м.), на сьогодення, мосту України. І у 2008 році він був внесений у символічні «7 чудес кам’янця-Подільського». Завдяки цікавій та оригінальній конструкції міст в народі здобув назву «Стрімка лань», або й «Прудка лань», як кому зручно. Російськомовні називають «Бегущая лань».

Естафета олімпійського вогню ігор 1980 року пройшла через міст. Вперше в Україні міст став місцем екстремального атракціону банджі-джампінг під назвою — «Вільний політ» , 20 вересня 1996 року. Незабаром і повітроплавці змогли заглянути під міст пролетівши над ним на повітряних кулях 29 червня 1999 року. А в листопаді 2004 року, 6 числа, зробили це одночасно втрьох — три повітряні кулі пролетіли під мостом.

Вже кілька років поспіль міст «Стрімка лань» є одним з центрів екстремального відпочинку такого як роуп-джампінг (rope-jumping) — стрибки з мотузкою з мостів, скель, труб, антен та вишок за допомогою альпіністичного спорядження. Стрибали (супер-пупер-афігітєльтні паССани з «Львів Екстрім Клуб»! Йоу! Поки через одного підараса всьо не пішло в сраку. (пробачте, не втримався).

Для держави міст «Стрімка лань» є важливим об’єктом, оскільки знаходиться на трасі-магістралі М20. Беручи до уваги цінність та загально державне значення мосту, у 2004 році, його було переведено з комунальної власності у державну і поставлено на баланс «Укравтодору».

Розробили та зпроектували цей міст можливим для втілення у реальність, та здійснили мрію жителів, фахівці Інституту електрозварювання ім. Є. Патона. Міст і в проектуванні є унікальним. Через застосування вперше у світі бісталевих конструкцій (поєднання двох металів для кращої термостійкості). Основні характеристики мосту: відстань між опорами — 174 м.; протяжність моста — 379,14 м.; проїзджа частина — 14 м.; тротуари — 2,5 м. Останні випробовування у листопаді 2005 року підтвердили надійність велетня українських доріг.