Банджі-джампінг — особливості стрибків з еластичним канатом

12.02.10 13:31

Банджі-джампінгУ «Словнику іншомовних слів» Комлева Н. Г., (2006 р.) описана етимологія поняття «банджі-джампінг»: bungee (англ.) — авіаційна еластична снасть, jumping (англ.) — стрибання. Звідси випливає, що банджи-джампінг — це такий трюк, коли екстремал, прив’язаний страхувальним еластичним канатом до бази, стрибає з висоти кількох десятків метрів і певний час знаходиться у вільному падінні. При наближенні до землі або води (зазвичай стрибки здійснюються над водою) канат натягується і стрибун підлітає вгору (канат еластичний). Перевантаження, яких зазнає екстремал — не більше 2.5–3.5 g, щоб не нашкодити здоров’ю стрибуну. Кріпити канат до тіла можна кількома способами: або тільки за ноги на щиколотках, або до тіла. Можливо також поєднувати способи кріплення. Зазвичай ноги кріпляться разом, але допускається їх роздільне кріплення. Бувають випадки, коли екстремал прикріпиться тільки за одну ногу.

В банджі-клубах існують обмеження. У деяких з них до стрибків допускаються особи старше 18 років. Що до ваги, також є обмеження, щоб не допустити зіткнення із землею (водою). Зазвичай довжина гумового канату розраховується на вагу стрибаючого в межах від 75 кг до 125 кг.

Історично походження банджи-джампінгу пов’язують з ритуальними традиціями аборигенів деяких островів Тихого Океану і ряду племен Південної Америки. У народу Вануату таким способом проходив обряд Нагол посвячення в чоловіки. Посвячуваний стрибав з великої висоти, прив’язаний ліанами за ноги. Звичано, перевантаження в такому випадку були набагато більші, від 2.5 g — 3.5 g, ліана ж не еластична.

Зараз аматори — джампери внесли істотну різноманітність в цей вид екстремального спорту. Так, до дуже небезпечних трюків відноситься стрибок удвох, так званий — «Тандем»: велика ймовірність, що стрибуни зіткнуться головами внизу. Крім того, їх гумові канати можуть переплутатись, що призведе до непередбачуваної траєкторії падіння. При цьому обслуговуючий персонал повинен враховувати при підборі довжину канату та сумарну вагу стрибаючих.

У Книзі рекордів Ґіннеса зафіксовано наймасовіший стрибок, який зробили 16 жінок міста Оффенбах (Німеччина) в жовтні 1997 року: вони стрибнули зі спеціально зведеної платформи заввишки 52 метри. Зв’язані стрибунки були шістьма мотузками, а канатами служили гумові джгути.

За базу екстремали використовують не тільки спеціальні стаціонарні площадки, але й стрибки з вертольота (висота стрибка — 1000 метрів) та повітряної кулі (висота близько 3800 метрів). Ними, окрім усього іншого, використовуються в якості бази і не спеціалізовані площадки. Стрибки здійснюються з високих мостів (штат Колорадо, США), хмарочосів (Петронас Тауер, Куала-Лумпур, Малайзія). У Швейцарії був здійснений стрибок з більш ніж 200-метрової греблі в 1995 році спеціально для фільму про Джеймса Бонда.

Банджі–джампінг є досить популярною екстримальною розвагою в багатьох країнах світу, проте — це задоволення не з дешевих, зважаючи на бізнес–план атракціону і особливо, на бюрократичні труднощі організації банджи–джампінгу в Україні.

Останнім часом з’явився ще один аналог банджі-джампінгу, що також вимагає спеціальної підготовки та витривалості до перевантажень. Як ви вже здогадались, це — роуп-джампінг, засновником якого став Ден Осман.

Zippo

Коментування цієї статті закрите.

---