Роупджампинг в Житомирі. Спогади про перший стрибок

21.05.11 15:59

Роупджампинг стрибок в ЖитомиріПерший роуп стрибок... Здається давненько це було, але при згадці вимальовується чітка картина тих подій, і в пам’яті виринають дивні відчуття. Червень 2008 року, поїздка на роупджампинг в Житомир. В ті давні часи (аж три роки тому) поняття роупджампингу було для мене щось на зразок Фінслерової геометрії для аборигенів папуаських островів. Тоді, в пошуках стрибка з парашутом я забрів на сайт Lviv eXtreme club-у, але сталось так, що перший свій «екстрім» я зловив саме на роупджампінгу в Житомирі.

Тоді нас зібралась чималенька компанія молодих людей, практично незнайомих між собою, але об’єднаних однією божевільною ідеєю — стрибнути з моста в Житомирі. Дехто з нашої компанії уже мав екстремальний досвід стрибків з парашутом, але для більшості (як і для мене) найбільшим екстрімом до того часу, мабуть, був перехід вулиці на червоне світло. Про роупджампинг ми лише чули від товаришів і уявляли собі це з фото-відео матеріалів, відзнятих щасливцями, що уже спробували стрибки з моста в Житомирі.

І от, 28 червня на світанку, ми вивалюємось з автобуса в Житомирі, після недоспаної ночі по дорозі зі Львова. Про те, що нас чекає, ніхто старається не думати, або в крайньому випадку жартувати з цього. Кава з канапками вертає нас трохи до реальності і ми уже прямуємо по невідомому нам місту у пошуках парку ім. Гагаріна. І хоч маршрут вже був описаний до нас — ми випитуємо у нечастих ранкових перехожих як і на чому нам добратись. От уже славнозвісний парк ім. Гагаріна, зелені алеї ведуть вниз, до моста, величезні конструкції якого навіть не проглядаються за зеленню.

Міст. Перше враження і думки які виникають: «Чого він такий високий і що ми тут робимо? Невже справді ми тут тільки для того, щоб стрибнути з цієї висоти?». Поки Житомирських роупджамперів ще немає, ми милуємось краєвидами з моста, білими написами на асфальті — зізнаннями в коханні. Та от під міст під’їжджає машина, і ми розуміємо, що це по нашу душу. Поки команда з «Ейфорії» готує спорядження до стрибків, ми засипаємо їх мільйоном все можливих питань про роупджампинг. Хвилює висота мосту і тонкий шнурок (не товстіший за палець) не викликає довіри. Але ми знаємо, що до нас стрибало багато людей і ми сюди приїхали саме за цим — стрибком з моста.

Момент роупджампингу настав. Першими стрибають учасники з Житомира і настає наша черга. Зовні всі намагаються посміхатись, жартувати, хоча в душі мабуть, в кожного свій страх. До цього моменту максимальна висота з якої я стрибав — двометровий паркан. Відчуття короткої миті у повітрі добре запам’ятались після цього. Але уявити цю мить на кілька порядків більшою мозок відмовлявся. Щоб зрозуміти, що таке роупджампінг — його треба спробувати. Поки одягаєш систему і поки тебе пристібають до стрибкового шнурка (який до того ж, тоді був тільки один), намагаєшся подумки дати собі настанови правильного стрибка. От все уже готово, час «Х» настав...

По той бік перил вся реальність ніби розчиняється. Залишаєшся тільки ти і 40 метрів пустоти під тобою... І тонка мотузка — єдине, що з’єднує тебе із звичною реальністю. Катастрофічно бракує часу, щоб налаштуватись на стрибок. Ти намагаєшся про щось подумати, про щось важливе, але всі думки залишились десь там, в іншій реальності, на мості по той бік перил. Єдині слова, що доходять до тебе, це слова організаторів, що все уже готово і можна стрибати. І ти голосно промовляєш «Ready! Set! Go!!!», перші три слова нової реальності, і робиш енергійний стрибок... далі мозок не в стані до адекватного опису подій, йому ще незвичні ці нові відчуття. Тільки внизу, коли погляд вихоплює стрімке наближення води, все тіло сковує відчуття жаху. Та в цей момент тебе підхоплює тонка мотузка і думка про те, що все пройшло успішно, повертає тебе до реальності.

Усвідомлення зробленого приходить не одразу і в тебе є ще кілька стрибків, коли ще можна відчувати ці неймовірно чисті відчуття падіння... страху... адреналін! Того дня ми усі зробили по 5 роупджампинг стрибків і неймовірно задоволеними пішли святкувати. Попереду нас ще чекало багато роуп стрибків, і ще довгий час неймовірні відчуття першого стрибка супроводжували наші польоти.

nbsp;ще
Andrey

Коментування цієї статті закрите.

---