«Дело было вечером — делать было нечего»
І так.. після здійснення мого першого стрибка з парашутом, багато моїх друзів почали запевняти мене, що стрибати з моста «
Лань, що біжить» набагато страшніше
хоча відношення до обох ніхто не мав ніякого
Зібравши команду з п’яти стрибунів ми рішаємо вирушати, в ніч перед стрибками в одного раптово піднялась температура
, з метою економіїї бензину находимо в замін туриста, з обіцянками побачити багато цікавого в Хотині та Кам'янці
Так як моя мама знала чого я міг пхатися в Кам’янець, вирішую сказати що їду в Яремче
, вона довго дивувалась чого туда ми їдемо в 4 ранку, але що поробиш коли дорога на стрибки далека і її ніхто не знав
В 7:40 ми були біля моста і поки друзі збиралися я помчався подивитися на вираз обличчя хлопчини, який вже стояв на перилах, та вживу глянути на дійство
При зустрічі з організаторами мені повідомили що в нас 10 хв готовність,провівши поглядом вниз стрибуна я пішов на зустріч друзям, і побачив як наш турист з криком: «ЩО ЦЕ ТАКЕ!!!» якимись дивними рухами старався уникнути коливання моста, смішно було дуже
Забравши його я зустрів київських, які йшли з мотузками та спорядженням, потеревенивши з ними, вони сказали що теж стрибати, і я з усмішкою повідомив що вони після нас будуть
Коли ми повернулися до організаторів, то ті повідомили нам, що стрибків не буде так як київські стрибуни круче
Але надія помирає останньою... щось порадившись між собою організатори вирішують перейти на іншу сторону, а нам радять прогулятись містом... в той день там були змагання зі скалелазання та повітряні кулі повсюду літали,через годинку пролунав дзвінок в якому нам повідомили що все готово
Коли ми прибули на місце, то нас вже чекали і на питання чи все гуд запевнили що екскіз протестовано...жереб першого випав на мене, і я розпочав вдягати систему, в той час обачливий перехожий підійшов і зауважив, що тут перила виступають і мотузки можуть за них зачепитися, і я випробою тілом міст на міцність... треба було йому то казати
після того я думав тільки про те як я влечу в міст, і неодноразово нагадував Angelo про це
, перелізши через перила мене дивували дерева, які були підімною та металічна конструкція, в яку я мав влетіти за планом перехожого. І от ready set go в паузах між цими словами я ще раз говорю Angelo про перила і стрибаю... перші 10 метрів я чекав як мене кине в міст
дальше я задумався над леревом, бо воно реально швидко наближалося до мого обличчя і наблизилось на таку відстань, що я відчув запах його листочків
в той момент мене різко потягнуло вбік та листочкам все таки перепало, їх ногами позносив не відчутно, але помітно
Ставши на землю довго мучився чоб вилізти із системи
так як помогти було нікому, бо стрибав перший
Потім чекаючи поки прибуде наступний стрибун, вирушив до невідомого фотографа, який зазнімкував мій політ, та спробу зірвати шишки з верхівки дерева,ще запитував чи то така фішка стрибка з листям дерева, і був здивований як я сказав що то ми пробували чи достатньо мотузки
Витягуючи друга із системи той активно розказував як із гори мій стрибок в дерево дивився і те що після нього мотузку скоротили
...... були ще пару стрибків і мій фінальний — спиною, яким я закрив сезон 2009 року (після нього нам остаточно заборонили стрибати на мості в той день). Після такої новини ми дивилися як стрибав київський клуб «Ейфорія», та готуються бейсери для стрибків з крана
. Вже дома я дізнався, що той київський стрибун якому я говорив, що вони будуть після нас то DEN, його відео з виконанням гейнера в бейс варіанті з башні бачили багато із вас
Через пару місяців коли я забирав із Франківського вокзалу Віталіка та Миколу на рафт, ті розказували мені цю історію, і були здивовані, що то саме я
P.S. Для мне стрибок з парашутом був цікавіший, і я хочу виграти футболку