1
Про мій перший стрибок / Re: Роупджампінг. "Стрибок у небуття..."
« : 15.07.2011, 00:44:33 »
Дякую ![:]](http://ropejumping.lviv.ua/forum/Smileys/mini/happy_mini.gif "Happy")
Просмотр сообщений
В этом разделе можно просмотреть все сообщения, сделанные этим пользователем.
Страницы: [1]
2
Календар поїздок / Re: Стрибки з моста в Кам'янець-Подільску 16.04.11
« : 05.05.2011, 12:45:35 »
привіт!!!!
Вас вітають "дрогобицькі диФФчата, які пошматували на дрібні складові"!!! дуже дякуємо за такий відгук! нам було також приємно з вами співпрацювати! ми ще приїдемо, так що чекайте в гості! до зустрічі!!!
Вас вітають "дрогобицькі диФФчата, які пошматували на дрібні складові"!!! дуже дякуємо за такий відгук! нам було також приємно з вами співпрацювати! ми ще приїдемо, так що чекайте в гості! до зустрічі!!!
3
Про мій перший стрибок / Роупджампінг. «Стрибок у небуття...»
« : 01.05.2011, 19:55:56 »
Залишився лише один день до рокової поїздки... Я не знаходила собі місця... Їхати чи ні? Це питання не виходило з моєї голови... Серце шалено стукало, як тільки я собі уявляла висоту 17-поверхового будинку... Шукала будь-які причини, щоб не робити цього, переконуючи сама себе!
Але не так сталося, як гадалося! 16 квітня я все-таки вирушила у дорогу! Виїхали ми з самого ранку, всю дорогу я тільки і думала про стрибок!!! Серце не переставало калатати! Чим ближче ми під’їжджали до моста «Лань, що біжить», тим страшніше мені ставало! Мене підтримували, але це не допомагало!
І тут вона... Стрімка, висока, така, що аж дух захоплює! Прірва... А коли я подивилася вниз, я сказала — ні! Ні, і ще раз ні! Я цього не зроблю! Ні за які гроші! Але все-таки я себе переборола! Я настроїла себе, що все буде добре! І тут процес пішов... Коли одягали на мене спорядження, я досі не усвідомлювала, що це зараз станеться! З великими зусиллями я перелізла перила моста. Я чула, як мені пояснювали правильність дій, але ці слова проходили повз мої вуха! Я лише почула відлік: три, два, один... Пішла! І я, не задумуючись, не затримуючись ні на хвилину, стрибнула!!!
Це було щось... Такого задоволення, такого адреналіну я не отримувала ніколи!!! Відчуття, коли повітря з шаленою швидкістю пронизую твоє тіло, коли ти летиш, і здається, що цей політ триває вічність, незабутнє! Відчувши різкий ривок, я зрозуміла, це здійснилося! І коли я почула під ногами землю, я не могла оговтатися від пережитого! Емоції переповнювали мене!
P.S. Короче кажучи, адреналіну моооре! Їдьте, не пожалієте! І організатори супер, респект вам!
Але не так сталося, як гадалося! 16 квітня я все-таки вирушила у дорогу! Виїхали ми з самого ранку, всю дорогу я тільки і думала про стрибок!!! Серце не переставало калатати! Чим ближче ми під’їжджали до моста «Лань, що біжить», тим страшніше мені ставало! Мене підтримували, але це не допомагало!
І тут вона... Стрімка, висока, така, що аж дух захоплює! Прірва... А коли я подивилася вниз, я сказала — ні! Ні, і ще раз ні! Я цього не зроблю! Ні за які гроші! Але все-таки я себе переборола! Я настроїла себе, що все буде добре! І тут процес пішов... Коли одягали на мене спорядження, я досі не усвідомлювала, що це зараз станеться! З великими зусиллями я перелізла перила моста. Я чула, як мені пояснювали правильність дій, але ці слова проходили повз мої вуха! Я лише почула відлік: три, два, один... Пішла! І я, не задумуючись, не затримуючись ні на хвилину, стрибнула!!!
Це було щось... Такого задоволення, такого адреналіну я не отримувала ніколи!!! Відчуття, коли повітря з шаленою швидкістю пронизую твоє тіло, коли ти летиш, і здається, що цей політ триває вічність, незабутнє! Відчувши різкий ривок, я зрозуміла, це здійснилося! І коли я почула під ногами землю, я не могла оговтатися від пережитого! Емоції переповнювали мене!
P.S. Короче кажучи, адреналіну моооре! Їдьте, не пожалієте! І організатори супер, респект вам!
Страницы: [1]