Автор Тема: Роупджампінг. «Подолання стресу через стрес»  (Прочитано 22769 раз)

Natalie

  • Newbie
  • Сообщений: 4
Місто з сірою буденною реальністю... створила собі колесо, зробила з себе білочку, ну й почала бігати у ньому. :-[ Останнім часом ходила дуже фізично і морально втомленою, почалася сесія (ненавиджу це період, завжди виходить «як не срачка то болячка», як тільки починаються сесія, то на роботі дуже багато роботи, або навпаки.. ) В універі багато формальностей, непотрібної суєти від якої починає нудити. Я була похожа на зомбі, мало радості, чи гніву, була на нейтралі і дуже втомлена...

Це мене так достало захотілось чогось надзвичайно :), що б перевернуло мене з ніг на голову :o. І тут я згада, що давно хотіла стрибнути з моста, але чому цього раніше не зробила невідомо. Тож вирішила, здам залікову сесію і поїду в Кам’янець, до того ж приїхали мої друзі з Києва, і приносять мені звістку, що наступних вихідних скоріше всього в останнє відбуватимуться стрибки в Кам’янці-Подільському. Так не хотілось втрачати можливість стрибнути з найвищого моста, тож я набралась відваги й остаточно вирішила їхати...

Вокзал, вагон, чужі храпи ???, вокзал, вагон, і знову храпи, Кам’янець. Напевно найбільша проблема всіх чайників полягає в тому, що вони їдуть на «Новопланівський», а це не той міст, зі мною теж так сталось ;D ... я вже на мості «Лань, щощ біжить» — той, що треба він справді високий. Спершу спостерігала, як стрибають інші люди... чесно — в мене серце почала калатало швидше ???, просто капець. І тут прийшла моя черга, я вирішила стрибати босою, ;) кумедно це звучить але мені здалось, що без взуття я відчую більший смак свободи. Мені вділи спорядження, я захотіла стрибати з поруччя, але в мене ноги короткі і ніц :( не вийшло, я боялась, що під час процесу вилізання на поруччя я зірвусь :-[, і весь стрибок піде до дідька. Ну ось, я вже за бортом :D (тобто по іншій стороні поруччя) Angelo починає рахувати 1; 2; 2.5; 2.9… – це мене збило з пантелику... Дубль два 1, 2, 3... я залишилась біля поруччя :beee:. Мені сказали ок, стрибай сама ...я видихнула, зібралась, стрибок...... я не очікувала такого потоку повітря це так дивно, і приємно, ;D я просто падала вільно падала вниз, це так круто, це схоже на суїцид зі страховкою... здається ще трішки і я потраплю у річку, ось-ось я вже наближаюсь до водиці і чудо канат відтягує мене від неї. Я на землі...

Роупджампінг — це катарсис, розширення свідомості, антидепресант... :D  після нього хочеться жити по максиму, купа сил та радості. :D ;D Він як яскрава фарба на сірому полотні, веселка після грози, мир після війни... Це як хороша медитація, після якої бачиш, що в житті головне, а що другорядне, але ця медитація має свої наслідки (хороші наслідки ;D), здається в  мене виникала залежність від стрибка, після сесії планую вдруге стрибнути з парашутом.

P.S.: спасибі за те що Ви є. :-*


Zippo

  • Administrator
  • Сообщений: 122
Найдушевніший переказ вражень. А визначення роупджампінгу взагалі порвало. Молодчинка, буде що згадати...
Древняя китайская мудрость гласит: «НИ СЫ!», что означает: «Будь безмятежен, словно цветок лотоса у подножия храма истины» ツ

Natalie

  • Newbie
  • Сообщений: 4
Спасибі  :D

Mars

  • Newbie
  • Сообщений: 5
Сподобалась твоя розповідь простими порівняннями, якими ти змогла передати свої відчуття, і це клас). А головне що  - лаконічно). Ти, напевно, любиш писати)

Natalie

  • Newbie
  • Сообщений: 4
Дякою :D. Щодо моєї писанини – то іноді в мені щось накопичується, а потім прориває. Але зазвичай я це тамую, через брак часу. :-[

Mars

  • Newbie
  • Сообщений: 5
Хочеться підбадьорити - в тебе норм накопичується, головне не забивай)).

angelo

  • Global Moderator
  • Сообщений: 59
  • Володар душ
Збивати з пантелику ще той кайф! :goof: Головне, щоб це вдалося. А то інколи і ще й зляться "Нє мєшай думать!".  :vava:
Моя б розповідь в тому дусі так би звучала:
Львів. Машина... Пиво. Сморід хімії. Радіо. Знову радіо. Перекур. ПерепІсь. Храпи. К-П. Намагання заснути.
Міст. Худий... Грубий... Нормальний... Груба. Ще грубша. Підвісна не налазить. Наступний! ...Грубий. Худий. Скелет. Ти дихаєш? "...не переживай за яйця, пля! В тебе особливі?!" "Слухай мене! Стрибай!". Всьо. Додому.
Пиво. Знову хімія смердюча. Храпи. Кінчена дорога. Плять. Плять. Плять. "Спи - то спи і не мішай їхати". Мультики. Тіні. Бетмени... Супермени... Кудяблики, блін.
Львів. Гараж. Дім. ...далі мультики. Тіні. Ксенони. Фари. Щеплення. Газ. Передача. 4-та... 5-та... "Ідіот!"... Це був сон.
«Роль сумасшедшего очень удобна.» к/ф «Узник замка Иф».

Paradoks

  • Newbie
  • Сообщений: 17
  • Agronomist
Реально класно написано!!!
Ця розповідь заслуговує на головний приз!!!!
Від автора фото на згадку... ;D

Alvares

  • Newbie
  • Сообщений: 27
  • алліґатЕр
Готовий був проголосувати за сам заголовок! Файна розповідь! Маєш +1

Збивати з пантелику ще той кайф! :goof: Головне, щоб це вдалося. А то інколи і ще й зляться "Нє мєшай думать!".  :vava:
Моя б розповідь в тому дусі так би звучала:
Львів. Машина... Пиво. Сморід хімії. Радіо. Знову радіо. Перекур. ПерепІсь. Храпи. К-П. Намагання заснути.
Міст. Худий... Грубий... Нормальний... Груба. Ще грубша. Підвісна не налазить. Наступний! ...Грубий. Худий. Скелет. Ти дихаєш? "...не переживай за яйця, пля! В тебе особливі?!" "Слухай мене! Стрибай!". Всьо. Додому.
Пиво. Знову хімія смердюча. Храпи. Кінчена дорога. Плять. Плять. Плять. "Спи - то спи і не мішай їхати". Мультики. Тіні. Бетмени... Супермени... Кудяблики, блін.
Львів. Гараж. Дім. ...далі мультики. Тіні. Ксенони. Фари. Щеплення. Газ. Передача. 4-та... 5-та... "Ідіот!"... Це був сон.

:lol: :lol: :lol:
Анжело, зате скільки людей тобі безмежно вдячні!!! Тобі, Валерію, Андрієві. Ви, як ті святі, що допомагають жити, тільки серед екстремалів! Треба створити  фан-клуб імені ВАС!
Життя коротке щоб марніти!
Давай! Ти встигнеш все здійснити!