...
P.S. Angelo, зміни аватар на основному сайті,- ти на себе зовсім не схожий ))
Чого це?
В реалі я страшніший, ніж я?
Сезон роупджампінгу відкрито! Це було ойухїтельно! 2 квітня перший стрибок-2011 здійснила "приємна особа" на ймення Галінка (Galinka5)! Що неприховано викликало в нас екстаз! Майже традицію відкриття сезону роупершою (тобто дівчино-жінкою, вона ж Перша Роу
) я (звичайний водій) відстояв у битві з титанами роуперського руху в Україні Сан Андрей і мегапупа землі ЗіППо! Видно Андрею цього року нічого не наснилося, чи що там було минулого року, і він сам хотів відкрити сезон. Я ж наполягав на тому, що має відкрити Вона, саме Вона. Вона ж і відкрила!
ГалінКО молодець! З чим її можна і привітати! Ну а далі все як по маслу, як завжди все добре, та весело. Хто раз був - зрозуміє. Метеорологи, сцуко, правду сказали. Погода була терпимою як на цю пору, і холоднуватий вітер не зіпсував нам настрій та натхнення. Ну от власне в суботу ми насолоджуючись кожним елементом процесу стрибка, розім'яли м'язи і вдихали ностальгічно-приторне повітря моста, та намагалися уловити зітхання його від кожного зворотнього рахунку "3... 2... 1... Пішов!". Так субота і промайнула. На протязі всієї поїздки не покидало відчуття, що на мості ми були не зовсім майже 6 місяців тому назад, а максимум місяць. Ну це й добре.
В неділю нас порадував Любчик з компанією! Приємно побачити такий позитив з самого ранку!
Отже по підсумку:
- 39/73 людино/стрибків на відкриття сезону - це клас!
- Замінено спорядження по шнурах.
- Випробовано альтернативні маршрути Львів-Тернопіль.
- Виявлено кілька злісних "несурйозних" людей (ті що писали, і ніколи не їхали. Є в нас такі.).
- Створена традиція "погладь Сині яйця". Спеціально для тих, хто переживає за свої "кришталеві" яйця, в нас з'явився талісман. Треба тільки потриматися - і все буде гаразд. Для дівчат це приносить просто неймовірне задоволення (сам бачив).
- Перший раз за (вже майже) 3 роки я почув запитання від дівчини "А підвісна не буде тиснути ТАМ?". Ви б бачили моїх очі.
Хотів перевірити рукою, чи дійсно то дівчина. Але втримався на випадок "А якщо дійсно дівчина?". В будь-якому випадку отримав би по писку.
- Зробив чіткий висновок: ЧИМ худіший стрибун хлопець, ТИМ більше він переживає за те, чи не притисне йому яйка! Ось таке то! Це не теорія, - це аксіома!
- Почув нову фразу від ЗіППо "когнітивний дисонанс" (от не пам'ятаю з якого разу йому то вдалося вимовити). Довго думав (як пишуть) над словами.
- По дорозі назад відкрив для себе багато чого нового завдяки Олені (ім'я, а не тваринки гарні.). Окрім цікавих думок про нас як людей, і як явище в суспільстві, ми виявили, що вона багато/мульти/дужебагато/супермульти/афігітєльнодофіга-поточна людина. Тобто може думати і говорити про багато що і притому одночасно. Негласно ми троє зробили висновок, що треба міняти пріоритети по задачах та процесах, а також збільшити ОЗУ, або хоча б своп-файл в таких завантажених людей. Діагноз підтвердився після такого випадку":
Тернопільска область. Місто файних дівчат - Теребовля. АЗС "Окко" при в'їзді зі сторони Чортківа. Маленька зупинка на відпочинок/чай/каву/цигарки.
Я: От, сцуко, бл..., під..си ті всі Облавтодори. Щоб вони все життя їздили по таких дорогах. То песДЕць! Машина гробиться, що плакати хочеться.
Виливаю свої емоції Зіппо, що палить, і Андрею Сан, що не палить (виявляється, що так і є. Потім поясню.). Одночасно дивлюся на колеса свого авто. Згадуючи моменти в дорозі коли було видно, що літня гума все-таки дуже класна, вирішив похвалитися перед Оленою. Вона сидить в салоні. Відкриваю двері.
Я: Ти водиш машину?
Олена: Так. Тобто права маю, але машину не маю.
Я: Ясно. Тоді нічого.
Закриваю двері. Їдемо далі.
...Траса Київ-Чоп. Вже на горизонті Львів видно. Буфер обміну інформацією напевно вже був переповнений і мої пасажири замовкли. Вже десь хвилин 5 мовчанка. Вирішив перевірити ознаки життя у них і питаюся:
Я: А чого мовчите?
...Переважно у фільмах тут тривожна музика, дивні звуки, які вказують на те, що має бути кульмінаційний момент. Музика грала в авто, але яка вже не пам'ятаю... Миттєва реакція Олени.
Олена: А чого ти мене питав, чи маю я права/авто?
...показують моменти у фільмах коли час зупиняється, як на швидкості більше 100 км/год видно як циліндри працюють, як іскра у свічці з'являється, як запалюється сірник у всіх подробицях... І тому подібні ефекти надшвидкої зйомки, та слоумоушн. Десь приблизно так було і в мене. Думаю, може я попав в часовий тунель, і насправді я в Теребовлі?.. В ті секунди вів авто не я, а рефлекси на рівні НЛП. Привітали Олену з новим світовим рекордом у реакції на якусь подію! Ну як вона потім нам пояснила, то все багатопоточність (вище писав).Ну можна сказати, що це і є фраза цієї поїздки на роуп.
З чим і вітаю Оленку!
- виявляється Зіппо є помятим. І це має його насторожувати!
Розвинувши тему, ми дійшли висновку, що Зіппо "помятий", я "угрюмий", а Андрей "стурбований". Десь так приблизно.
Насправді вікриттів, жартів, характеристик цієї поїздки було дуже багато. Навіть всі не пригадаєш, бо не раз в нас був істеричний сміх, здивовані очі, і жартували один з одного.
Також, як сказав один відомий древній філософ (який з них не пам'ятаю. Їх там багато було.), - "Не той палить, що палить. А той, що купляє паливо."
Це було для мене відкриття всієї поїздки. Але зерно раціоналізму в цьому є. З чим і вітаю!
Ну і на довершення похвалимося, що свято і до нас завітало - ми також всі стрибнули!!! Це було супер! Також поділюся таємницею, що то були капці. Стрибати не було страшно взагалі. Але в кінці польоту коли було видно травинки на землі я отримав такий страх, що думав в штани накладу. Аж закричав, і руки тряслися. Такого в мене ні разу не було.
Давно я такого тваринного страху не відчував. Це дійсно була торба.
Сутужні намагання застібнути на мені підвіску Андреєм Сан, та пупком Зіппо підтвердили показники моєї портативної ваги. ...а в Африці діти голодні.
Дякую всім хто порадував нас своєю присутністю, хто не побоявся дороги, прохолодного вітру та й приїхав. Молодці!
Сезон відкрито!!!
Фотографії з відкриття